Кличко та його пи**юли для польского боксера Альберта Сосновского…

Всім прихильникам боксу посвящається...

Дійові особи:

Вєталь - чемпіон світу по боксу у важкій вазі. Український геракл, хоча до Німмечини, с...ка, його тоже тягне. Виходячи на ринг, не сцить. Таке собі легендарне творіння, яке безпощадно лупить пики своїм чорномазим і не тільки суперникам. До безтями любить свою жінку та молодшого Володьку.

Володька - молодша копія на українського геракла. Також має статус чемпіона світу, і також у немаленькій вазі. Постійно знаходиться поруч з братом. Постійно щось підпижджує йому на вухо, але нам цього не чутно, бо трансляція галіма. Ніяк толком не може оприділитися з дівчиною, бо натура бля*овита. Хоча якась соска фігурірує.

Трансляція - галіма, але не зовсім. Як правило, дуже часто бісить, бо то реклами зайо*ують, то коментатор.

Коментатор - дядько, який постійно невидимо пиз..ть, бо робота така.  Підсказує, що потрібно робити Вєталю на ринзі наче сам серйозний боксер. Вийшовши на ринг, усрався б.

Рефері - спритно - опитний мужчинка, який стрибає по рингу, немов козел даби не провтикати чогось запретного. В основному судить по справедливості, але бувають і говноєди, бо легким рухом міліони лягають до карману.

Зрітєль - всєгда за Вєталя.

Нокаут – страшне діло. Приголомшливе падіння на сраку, спину чи інші частини тіла, благодаря конкретній пиз*юліні.

Тренер Вєталя - фашист, який постійно щось гільгоче, але Вєталь йому довіряє, бо той професіонал.

Альберт Сосновський - сопливий поляк. Очередна жертва українського геракла.

Раунд 1:

Не було нічого інтересного. Відбувався постепенний розогрев, бо года Вєталя беруть своє.

Раунд 2:

Та ж сама фігня, що і в першому раунді.

Раунд 3:

Трудно вспомнить, бо по дев’ятий вони всі були однакові: як обично лєва рука Вєталя контролірує процес, пробиваючи дорогу для правої, і, як обично, суперник старається якось протистояти, але хер получається, бо не зря Вєталь являється українським гераклом, але вже трохи старуватим, бо завалив би цю сосну ще на початку першого раунда.

Раунд 4:

Я ж вже написав, що по дев’ятий вони всі були однакові. Що не понятно?!

Раунд 5:

Нє, ну ти подивись!!! Хіба не понятно написав?! Ну були якісь попитки у Вєталя посадить на жопу хвойного поляка, але………

Раунд 6:

Але ні хрена не вийшло, бо…….Хто його знає, чого? Може все – таки года?! Не знаю…

Раунд 7:

Сосновий таблоїд по троху почав набирати статус  прилічно поврежденного. 

Раунд 8:

Розсічена брова та розбитий шнобель Альбертіка підкреслював високий професіоналізм українського чемпіону. Хоча якихось пару серйозних ударів Вєталь був пропустив в отвєтку, але….

Раунд 9:

Але це фігня по сровнєнію з цим раундом, наприкінці якого польська срака так і тягнулася на дно ринга, немов там лежав жопопритягівающий магніт….

Раунд 10:

Послєдній для поляка, бо Вєталь приложився не на шутку. Нокаут рєзко підскочив до Альбертіка і сказав: «Синок, їдь до своєї Польщі і реставріруй свій організм від вічно-міцного духу справжнього козацького роду!!! Не знайшовся ще той, який би положив Вєталя! А ти хіба особливий?! Ха! Розсмішив! Все! Досить, сина, їдь додому!!!»  Як би було б хорошо, якби він продемонстрірував свої навики в Київраді – у госпіталі завжди місце знайдеться для зажраних олігархів. 

ХЛОПЦІ, ВИ ЗАВЖДИ БУДЕТЕ ДЛЯ НАС СПРАВЖНІМИ ГЕРОЯМИ!!! ТАКИХ, ЯК ВИ, НЕМАЄ І НЕ БУДЕ!!! ТАК ТРИМАТИ, БРАТІШКИ!!! МИ ДУЖЕ ГОРДІ ЗА ВАС!!!