24 февраля или Afterparty 23-го…

Эту песню знают все: от малого и до великого, от гетеросексуала и до лузера з великої букви. Крепкие мужские объятия, горячие рукопожатия, традиционный армрейслинг, переливающийся, немов разноцветный хамелеончик, синяк под лєвим глазом, бо 10-й бокал Десанта був лишній...

Усе це подчерківає мужественний нрав дикого кобелизма, бо в такому состоянії очі спермою залиті! А так як не кожній жіночці нравиться п’янючий мужлан, то і приходиться направлять енергію в нужний... глаз. Але це темна сторона медалі.

Нєжноє почмоківаніє в щечку со словами: « С праздничком, мой дорогой, любимый, единственный мужчинка на земле! 

«Спасибо тебе большое, мой одуванчик!» - вириваються слова сквозь прокурені зуби парніши...

Потом прогуляться по ночному Киеву в поисках уютного местечка, де можна одвести душу, бо устріци вєдать не свежиє були...  І тільки потом одблагодарить до сотрясения мозгов свою мармулеточку за прекрасно-проведенный вечер. Усе це прекрасно! Але чого, нехай йому грець, на следующий Божий день та глазоослєпляюща улибка, яка була на хлєбальнічку молодої, давно тронутої, дєвіци, кудась улєтучується? 

Чому свої білосніжні носки, які стоять біля совєтскої батареї, приходиться стірать вручную самостоятельно, коли іще вчора - 23-го февраля їх крутив і викручував INDESIT??? Чого поджарені яйця на сковороді являються превосходним завтраком 24-го февраля, коли іще вчера устріци дали о себе знать?

Да тому що:

Те, що проізошло 23-го не підлягає ніякому об’яснєнію, не лізе ні в які рамки, не натягується на голову!!! «Воїн» просто не піднявся… і все тут. Крапка. Не взбудоражилася шляпка, так як було випито багато спиртного. І це дратує… Ох, як дратує… Спутница жизни моей цього не поняла і рішила іспариться раньше времени, бросив меня на проізвол судьби, залишивши на єдінє с любімим, верним DOGом… Ну разве это не голубизна?

Вот такие вот они, їм би їздить на коні…. А настоящая женщина так ніколи не поступить, бо це – 23 февраля!